всі особисті записи переважно під замком.
тут можна поставити галочку
велкам, але перед тим добре подумайте, чи воно вам треба =)
- як я:
apathetic
- як я:
bored - шо я:Lonely drifter karen - This World Is Carzy | Powered by Last.fm
- як я: numb
- шо я:Karate - The Angels Just Have to Show | Powered by Last.fm
Навіть не знаю, з якого боку підступитись, щоб розповісти про цей фільм. Почну, мабуть, з того, що він про СНІД. Дія - 1984 рік, Франція, нова хвороба тільки починає прогресувати у світі, лікарі б'ють на сполох. Все це - через призму історії стосунків. багатьох, насправді стосунків. але з самого початку, тільки ввімкнувши, я подумала: "капець, фільм про геїв" . потім попустило. бо насправді всю ту історію вже важко уявити втіленою якось інакше. і питання, як ставитись до геїв, теж, мабуть, зовсім не має тут значення.не знаю чому, фільм нагадав мені "Скафандра і метелика". може, тому, що обоє французькі, може тому, що дуже сильна психологічна складова. не знаю, але тут більше дії, тоді як в "Скафандрі" - статики й думок. а ще я б назвала його легким. бо, порівнюючи з тим же "реквіємом за мрією", останній грузить і тисне. хоча, французи завжди відрізнялись легкістю, і навіть в кінематорграфі.
Враження...Однозначно, фільм треба бачити. Змушує трохи порухатись мозок і взагалі, чіпає. Дивіться, словом, самі. А я рада, що сьогодні диск саме з цим фільмом попросився в дисковод:)
- як я:
sleepy - шо я:The Killers - Mr Brightside (Jacques LuCont's Thin White Duke Remix) | Powered by Last.fm
навіть не знаю, як краще про неї написати. бо все одно нема такого слова, яке б сукупно передало мої відчуття від цієї музики. хіба... десь так, як шорсткий котячий язичок по шкірі... десь так, як коли носом до носика і потертись... десь так, як по гладенькій шерсті рукою... десь отак... десь всередині мене муркотить ця музика...
- як я:
ecstatic - шо я:Cat Power - Werewolf
а то моя до фотіка вже давно подохла, здалось би нову, і стипендія якраз десь має прийти)
то як?
- як я:
thankful - шо я:Frank Sinatra - Besame Mucho | Powered by Last.fm
- як я:
busy - шо я:Jimmy Eat World - Kill | Powered by Last.fm
найагресивніший і найкусючіший сухофрукт.
хто відгадає, получить від мене трохи цих от самих сухофруктів.
або інших сухофруктів на вибір)
або шо захоче)
ну короче, я шось сьодня якась надто добра і роздаю купу всього
- шо я:Glen Miller - Moonlight Serenade | Powered by Last.fm
ой нє, теж не те. ну короче, цейво, другі мої, наближаюцця свята. час, коли люди збираюцця в родинному колі і
хто хоче отримати листівку, свистіцця сюди. від вас я б теж хотіла отримати шось подібне)
і ще: інформація не конфіденційна і поширенню підлягає) можете вважати це прихованим флешмобом)
ждю)
- шо я:Glen Miller - Moonlight Serenade | Powered by Last.fm
Рубрика "Запитуйте-відповідаємо". Так от, у цій рубриці найпоширенішим було питання, а як же звати мене? Відповідаємо. Всьо дуже банально, передбачувано і вапсчє: мене звати Ліля. Тіки ви нікому не кажіть!
пе.ес.ага, тут іще нєкій юзер
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
logvynenko просив не казати, шо його Богданом звати)- шо я:Zемфира - Infinity
в ньому ви можете (за бажанням) залишати мені привіт у вигляді свого імені) заодно перекличку зробим. коменти скріняццо) дякую)
не хотіла про це наперед писати, бо
прошу нікого не ображатись, звісно, якщо це можливо.
якщо я Вас не читаю, то я Вас і не коментую. значить, рано чи пізно все одно б відфрендились.
якщо хочете мене читати, свисніть сюди, додам заново, але читати Вас не обіцяю.
і ще: якщо ви хочете видалити мене і у вас не вистачає на це сміливості, бо я, може, час від часу коменчу записи, то видаляйте, переживу якось)
- як я: lazy
- шо я:Lily Allen - Back To The Start | Powered by Last.fm
- як я:
relaxed - шо я:Dean Martin - Let it Snow!
не те, щоб розчарувалась, було досить цікаво дивитись.
але сюжетні ходи надто вже передбачувані (чи це лише в першій серії так?).
я вгадала майже все, і директора-вбивцю, і дочку-повію, і хлопця-єговіста, який насправді не повісився, це сказали, шоб витягнути з дівчини правду. короче, нуднувато в цьому плані.
хоча, з іншого боку - про жести-міміку цікаво дивитись. тому, на крайняк, можна перед телевізором в кухні вечіром постирчати, принаймні не так, як нет, затягує.
да, і ще я подумала, що мати такого тата, як цей доктор, шо його Тім Рот грає - убійствінно. мені б тоді взагалі до кінця життя не вірили)))
- як я: restless
- шо я:Vasco Rossi - Quanti Anni Hai
- як я: optimistic
- шо я:Villeneuve - tomorrow never | Powered by Last.fm
черговий кінотреш) в перекладі на українську - "Вибач за любов". ми з Дашею сподівались на мило, але не таке воно вже й мило, замало піни) а я взагалі думала, шо в кінці хтось помре, але італійці забацали хепі-енд. загалом непогано, сюжет, звісно, попахує банальністю: Алекс, 37 років, рекламщик і Нікі, 17 років, школярка. його покидає наречена, вона шукає нових пригод на свою голову. ну а далі любовь-марковь і всьо таке. хоча, на відміну від голлівудщини, коли хочеться кривлятись у відповідь на заїжджені прийоми рамантшіних фільмів, тут кривлятись не хотілось. ну таке собі доволі миле кіно. так шоб не забивати голову) і саундтреки хороші, вже качаю)
отаке)
- як я: happy
а поки в мене є ще 100 непрочитаних сторінок.
але завтра зранку я зрозумію, що 200 сторінок,
які Селінджер написав тоді - це мізерно мало для мене тепер.
одночасно шкодую, що не прочитала її раніше, і що не залишила її на майбутнє.
хоча, не впевнена, що через кілька років мені настільки сподобалось би, як тепер.
- як я: satisfied
- шо я:Sugarplum Fairy - In Berlin | Powered by Last.fm
я люблю налаштовуватись на перегляд хорошого фільму, а в результаті отримувати від нього навіть шось більше, аніж просто приємні враження. емоційна розрядка плюс настрій, такий сонячний і світлий. незважаючи на те, шо сонячність дарує фільм з назвою "Паперовий Місяць".
майже класична історія: афериста Моузеса Прея доля випадково зводить з дівчинкою Едді, яку після смерті матері він має просто довезти до міста, де живуть найближчі родичі. але стається так (а як саме це сталось, розповідати не буду, це треба бачити)))), що вони починають працювати у тандемі. а далі... далі багато таких моментів, від яких мимовільно розпливаєшся в усмішці. "Едди, ну ты же понимаеш, взрослых нада слушаться.- Она не моя взрослая, я не буду ее слушать!"
в мене напрошується багато аналогій, не хочу навіть порівнювати, це забере трохи імсця. скажу лише, шо дія відбувається у 30-ті роки ХХ століття, велика депресія, сухий закон, 25 доларів- неймовірні гроші)) фільм знятий у че-бе, головного героя грає Райан О'Ніл, який після "Love Story" залишив чудесні враження. А Едді зіграла його рідна дочка, Татум О'Ніл, яка потім за цю роль отримала Оскара і досі є наймолодшою (наскільки мені відомо) його власницею.
Дивіться, кайфуйте, піднімайте настрій, воно того варте))
- як я: touched
шведські інді-хлопчики Sugarplum Fairy.
вони забарвлюють мій настрій у веселі кольори.
просто. ненапряжно. легко. драйвово. і вибиває дурь з голови.
те, що треба, для того, шоб не думати.
upd.місцями нагадує 80-ті,
саундтрек до "Бумів" і музику тих часів, місцями шось як Oasis,
а місцями взагалі як у часи Бітлз. дивина)))
качати звіци
- як я: lazy
- шо я:Sugarplum Fairy - You Can't Kill Rock'n'Roll | Powered by Last.fm
і післявчора я собі подумала: треба написати про це в жж.
а сьогодні я сіла і написала.
про синдром "треба написати про це в жж".
думка, яка часто відвідує зараз мою голову.
напевно, одна з найчастіших крім "треба поїсти", "йди спати", "де мій кіт" і "я лінтяйка" .
синдром жежиста. життя уже німисліме без того, шоб не фіксувати його тут.
діагноз ясєн і понятєн.
і чогось я думала, поширений. але потім отак собі поміркувала і зробила висновок- насправді дуже небагато моїх френдів щодня пише в жж. напевно, пора лічіцца. грядуть великі зміни)
вони йдуть і залишають по собі сліди, може, навіть глибші, ніж ті, кого знаєш більше. і ти завжди будеш їх згадувати. головне - ніколи, ніколи не наближатись до розгадки. ніколи не намагатись відкрити цю таку красиву зовні скриньку пандори. бо посипляться нещастя. й ідеальних людей стане мінус один.
я знаю декількох таких людей. і мені комфотрно, шо вони отак просто були.
- як я: melancholy
- шо я:The Verve - Appalachian Springs | Powered by Last.fm
повна нових сил і наснаги шось робити)
- як я:
working
ну шо, подивились ми з Дашею того "Антихриста". останні півгодини дивилась тіки я, ібо коли дивишся страшне кіно, важливо дивитись його з кимось, шоб хтось тобі переказував, шо було у ті моменти, коли закриваєш очі. і так як Даша закривала очі перша, я не мала жодного морального права зробити так само.
і вот шо я скажу- адекватними словами вражень не передати. не знаю, може це й круто, може Трієр і класний дядько та геніальний режисер, але мені було якось не ахті на усе те дивитись. особливо мене зацікавив момент, коли оця от тьотя, яку грає Шарлотта Гінзбур, просверлює ногу оцьому дяді, якого грає Віллем Дефо. як же ж це тре було перед тим його торохнути, шоб він не відчув болю при просверлюванні. і взагалі, єдине, що мені більш-менш сподобалось, це кольористика фільму, всьо так насичено і яскраво. але загалом фільм викликав не те, шоб відразу, просто якесь відторгнення. не моє це. мені треба шось тонше і може, це упередження, але я не терплю таких жорстоких сцен, коли хтось комусь всаджує в спину ножиці чи лупить лопатою, або взагалі відрізає геніталії. короче, можете мені сказати, шо я темна і ніпросвящьонна, але цей Трієр (себто цей його фільм) явно не мій. хоча починалось все досить непогано, і на початку я навіть собі подумала, шо фільм ризикує мені сподобатись. всьо більше нічо не скажу, дивіться самі. в коментах мене можна банити і підтримувати) вот)
- як я: relaxed
- шо я:I Am David Sparkle - If I Never Come Back | Powered by Last.fm
Коли ти дивишся в безодню, безодня дивиться на тебе.
Ф. Ніцше
Ф. Ніцше
часом схожі відчуття опановують мене, коли я дивлюсь в котячі очі. здається, про цього кота ти так багато знаєш - де він найбільше любить спати, з чим гратись, що їсти, чого боїться, а від чого отримує кайф. але дивишся отак ненароком довгим поглядом у котячі очі і розумієш, шо насправді ні на йоту не наблизишся до того, шо є зараз в його голові. як би добре ти не знав його з вигляду. з людьми ситуація аналогічна - ніколи, ніколи, чуєте, не зрозумієш, шо твориться в голові в іншого. про це колись писала Софія Андрухович, шо чужа голова і те шо в ній відбувається, ніколи не наддасться до осягнення. скільки не намагайся. бо люди самі часто не можуть усвідомити, шо за каша в них в голові. я сама часом не можу для себе роз'яснити, що зараз в мене в думках. а вже вербалізувати і розказати про це іншим - чорт, і ми ще дивуємось, що не розуміємо одне одного??вихід єдиний - отако дивитись в очі і думати, шо все розумієш. читати по очах. сьогодні я прочитала в цих очах, що вона більше не хоче гратись і не буде бити мене лапою і зачіпатись. але це моя
інтерпретація. і хтозна, шо хотіла мені сказати вона.
- як я: bored
але до чого я все це пишу. до того, шо заголовки іноді просто виносять мої мізки десь в космос і заради них я й читаю. так само з назвами книг. бо вдала назва - це якшо не півсправи, то чверть точно. читач поведеться. ось зараз, шукаючи в неті інфу про Конан Дойля, натрапила на статтю під назвою "Конан- літератор". і хоч зв'язку між варваром і літератором немає, але, як на мене, дуже вдала гра слів. так само люблю всілякі алюзії, ремінесценції, переінакшення цитат чи надавання двозначності відомим висловам у контексті матеріалів)
а за якими критеріями ви заголовки оцінюєте? чи важливі вони для вас, зокрема тут, в жж-постах? і також заголовки як назви книг чи газетних матеріалів) шо там має бути такого, шоб вас зацікавило? ждю)
- як я: вона працює
- шо я:World's End Girlfriend - Dance For Borderline Miscanthus | Powered by Last.fm
- як я: мууууд
- шо я:World's End Girlfriend - Wandering | Powered by Last.fm
не для того, щоб заснути, а щоб відчути отой
справжній смак казки й дива. харизматична і
магнетична. і просто дуже-дуже моя зараз...
а ще, мені здається, всім любителям Яна
Тірсена обов'язково має сподобатись))
- як я:
creative - шо я:World's End Girlfriend - Џ‚µ‘Ѓ‘«‚Й‚И‚Б‚Д | Powered by Last.fm
- як я: bored
- шо я:World's End Girlfriend
не очікувала, шо буде наскільки цікаво, бо загалом літературу того часу я не те щоб не люблю, я з нею нуджусь.
і от дивує мене дві речі. по-перше, це те, як Трістан з Ізольдою увілюють від покарань і так дуже хвацько відмазуються від почуттів, які їм приписують, і скільки вже разів мали їх вбити, а вони все клянуться, шо нечесно не любили, шо гріха ніякого там нема. умілєнію моєму нема меж, коли Ізольда каже, шо "мене не торкався
а ще, з моментів, які особливо сподобались *інтонація іронічна* - це коли лицар хоче принести голову поборотого ворога, щоб порадувати даму. бляха, я розумію, ті часи, ті звичаї, АЛЕ)) вам би сподобалось, якби коханий притягнув чиюсь голову на блюдочкє з золотою кайомочкою?))) тото же)
але я хоч задоволення отримала від читання, бо справді цікаво) і захотілось ше раз передивтись Фонтан, Рейчел Вайс і Хью Джекмен завжди мені у тому фільмі Т. й І. нагадували))) і ще рамантічного чогось захотілось почитати-подивитись, такого як "Love story". книжки я не читала, але колись, випадково, бачила фільм по тіві. впевнена, не я одна ним зачарована, нє? то, певно, з усіх таких сопливо-мелодраматичних фільмів мій улюблений.
- шо я:Lowe- Dice roller
( ше вредних котів )
- як я:
bouncy
я тільки можу згадати, шо сталась ця знаменна подія в році так 2003.
бо ось читаючи Ерленда Луе, його "Найкращу країну в світі", я щиро подивувалась, що в книзі, написаній 2001, головний герой не має вдома інтернету. але потім так собі логічно прикинула, шо тоді він і не був поширений вдома, та й взагалі, був ще маленьким, і там було зовсім небагато інформації)) цікаво було б просто глянути на нього, тодішнього...))))
oksfancy
скачати цих неймовірних британців можна тут
- як я: sleepy
- шо я:The XX - Crystalised
а небо сьогодні було СИНЄ) чисто осіннє, погода, як на диво, лагідна й тепла, і люди в масках майже не тарплялись на моєму шляху. ляпота)
- як я: satisfied
у психологів це псв (паралельна синхронізація випадковостей).
у Іньярріту це "Сука-любов" і "Вавилон".
а у Кундери це "Вальс на прощание".
мізки і душа навиворіт.
життя у всіх його випадковостях, закономірностях, цеглах, які падають на голову і отрутах в пігулках, які випивають невинні люди.
і як завжди - слова, прямо в яблучко, ця його нерафінована філософія життя, взята звідти ж і мені ніби на блюдечці з кайомочкою піднесена - на, користуйся!
мінус одна непрочитана книга Кундери, мінус одна непомальована олівцем книга))))
- як я: depressed
я не пам'ятаю ще фільму, в якому було б стільки болю. фізичного і психологічного. дивитись було важко, але дивитись було варто. дякую за пораду
horbajosa.більше слів немає - емоції only.
- як я: bored
regina87 побачила давно відому мені фразу, яка вже призабулась: Ни один человек не может стать более чужим, чем тот, кого ти в прошлом любил. Авторство - Еріх Марія Ремарк.І от у нас з Дашею виникла суперечка: а чи дійсно так?
А як ви вважаєте?
а потім, десь чисто випадково натикаючись на то, чи на якусь інформацію з тим пов'язану, я складаю пазл. пригадую все, шо знала до того, причому пригадується воно мимовільно, зіставляю нові факти. і часто в мене виходить, шо я знаю про людину і її оточення набагато більше, ніж вона думає.
й смішно трохи стає, коли хтось каже: "ну одна моя знайома вчиться там-то" або "ти мабуть не знаєш, але є в мене такий друг, він любить те й те". і не скажу ж я, шо знаю про це все давно. не скажу, бо подумають, шо досьє якесь складаю, або винюхую. а в мене просто такий тип пам'яті. і я просто люблю зіставляти.
гг, бійтесь мене)))
- як я:
sick - шо я:Kings of Convenience - Mrs Cold | Powered by Last.fm
бо я шось останнім часом стала лінива до скачування.
качаю тільки якийсь артхаус, але й той зараз можна знайти в онлайні,
прийнамні в контакті дуже багато всього є, і дешо навіть в непоганій якості.
порадьте якісь цікаві ресурси, де є неформатне кіно онлайн, якшо такі взагалі існують.
а то мій комп страждає відсутністю пам'яті, нема місця для всього, шо хочеться глянути(
а ці завали дисків мене вже задовбали((((
- як я: bored
мода на маски, я бачу, проходить. в них зараз ходить зовсім небагато людей. та й взагалі, БАГАТО людей в центрі ходить! от) всі забили на паніку і далі живуть)
а ше нам в Дзизі, куди ми пішли на чай, давали профілактику
от, плюс нарешті купила акрили для тканини і церніт, останній))) і здається, хтось заразив мене температурою. ех, та прикладна))) їхніх рук діло)
- як я: sick
- шо я:LOWE - Sirens Calling
поки ми сидимо в заключєнії, встигли подивитись "Операцію "Валькірія", бо брат хотів чогось історичного. опісля вирішила поритись в неті, пошукати шось з приводу того, наскільки точно там відтворена правда. і понаривала такі перли, шо мені аж смішно стало. багато вумніків обурювалось, шо "фільм не закінчується хепі-ендом", "розв'язка відома, тому немає інтриги", "фільм документальний, історичні події передані точно".
бляха, і шо ж в цьому всьому поганого? шо немає банальної голівудщини? шо немає літрів крові і метрів кишок? і неправда, шо нецікаво, мене тримало у напруженні до кінця фільму, хай там шо кажуть про нединамічність, занудність, відсутність інтриги.
Том Круз, канєшна, не мій улюблений актор, але морду кам'яну вміє зберігати. і взагалі, як на мене, ліпше вже історичний сюжет з відомою розв'язкою, ніж банальні голівудські фільми з не менш відомими складовими.
кажуть ще, шо мало психологізму і відтворення того, шо відчували заколоники і зокрема Клаус Штауфенберг. тому, може, психологічної драми і не вийшло, але я точно запам'ятаю оцей епізод в історії.
- як я: artistic
добре, шо ми таки продовжили балкон мені до вікна. а то б вчились літати або займались би екстемальним клаймбінгом по будинках) весело аднако. забарикадовані з братом, жеремо плов, будемо дивитись шось історичне і чекати приходу тата з роботи %)
- як я: optimistic
- як я: excited
за сьогоднішній день було зв'язано чверть нового шалика, випито кілька горяток кави з вершками та переглянуто два фільми. отже, Coco avant Chanel (Коко до Шанель). непоганий фільм, але я його по перегляді одразу стерла з компа, це вам про шось говорить?)
як на мене, йому дуже бракує яскравості і моментів, які запам'ятовуються. такими можна вважати останні кілька хвилин фільму, але чи рятує це його? я б сказала, шо фільм не має родзинки і душі. хай як це не жорстоко. але шоб вже не бомбити його отак повністю, варто бодай шось сказати на його виправдання.
а перед цим я глянула фільм з, тупуватою, імхо, назвою -
Ballet Shoes (Балетні туфельки). фільм про трьох сестер, кожна з яких здійснила свою мрію - стати балериною, актрисою і не буду вдаватись у подробиці. скажу тільки, шо мені неймовірно подобається англійський акцент, яким я мала змогу насолоджуватись впродовж усього фільму через особливості перекладу. Емма Вотсон непогано виглядає в ролі Аліси, правда, як на мене, їй бракує пришелепкуватості, надто вже в неї розважливий імідж після ролі Герміони)
а взагалі, фільм непоганий, тільки його я теж не зберігала, місця і так мало) проте дуже яскравий (мабуть тому Коко до Шанель видався мені таким сірим), і з гарним костюмером) а ше я захотіла собі балерину таку, шо крутицця і грає музика (як воно називається, забула?))
вопшєм, чого ви думаєте, я зв'язала чверть шалика. бо не приковують ці фільми до екрану. хочеться чогось такого, від чого не зможеш відірватись. продовжуватиму шукати завтра)
- як я: artistic
- шо я:Lily Allen - Back To The Start | Powered by Last.fm
Когда мы с кошкой играем, еще вопрос, кто с кем играет - я с ней или она со мной. (Мишель де Монтень)
Собака, если ее позвать, прибежит; кошка - примет к сведению. (Мэри Блай)
Кошка постарается удержаться на ваших коленях, даже когда вы встаете со стула. До последней минуты она надеется, что у вас проснется совесть и вы сядете обратно. (Пэм Браун )
- як я: creative
- шо я:Kings of Convenience - Leaning Against the Wall | Powered by Last.fm
( вйо! )
- як я: hot
- шо я:World's End Girlfriend - –`ЊЇ‚МЌК‚и | Powered by Last.fm
- як я: busy
- шо я:World's End Girlfriend | Powered by Last.fm
субота, 31. 10 - "Епідемія" (К-1), "Апокаліпсис. Останній день" (НТН),
"Поїзд смерті" (TVP-1)
неділя, 1. 11 - "Смерть за три дні-2" (РТР)
понеділок, 2. 11 - "Ті, що вижили" (TVP-2)
вівторок, 3. 11 - "Карантин" (REN-TV)
четвер, 5. 11 - "Померти молодим" (ОРТ)
п'ятниця, 6. 11 - "Змова" (РТР)
дивіться на здоров'я)))))))))
Profile
- rainy_lily
- панночка дощова
Syndicate
